Мати загиблого азовця: як пам’ять про сина надихає на боротьбу і дії пам’яті

“Люблю від неба до землі і знову”: мати загиблого азовця з Черкас розповідає про незламну силу, яка дозволяє жити далі. Оксана Коцуконь ділиться болем втрати свого сина Олександра, його шляхом у війську та спогадами, які завжди залишатимуться з нею. Вона впевнена, що пам’ять про сина і тисячі інших героїв не має права йти в небуття. Оксана активно займається громадською діяльністю, аби вшанувати їхню пам’ять, створивши петицію на честь загиблих, а також організовуючи різноманітні заходи пам’яті.

Спогади про Олександра сповнені безмежної любові, гордості та того гіркого болю, який ніколи не мине. Кожен день Оксана знаходить в собі сили продовжувати справу свого сина, адже кожна дія, кожен захід пам’яті стає для неї не лише шляхом до збереження пам’яті про Олександра, а й способом зберегти пам’ять про усіх тих, хто віддав своє життя за Україну.

Ця історія — не лише про втрату, але й про надію, про те, як можна жити далі, несучи у своєму серці пекучий біль і в той же час продовжувати боротися за гідність та пам’ять. Оксана Коцуконь показує, що навіть у найтемніші часи можна знайти шлях до світла, на прикладі свого життя, повного любові та жаги до справедливості.