Дружина зниклого безвісти захисника: як ми з донькою чекаємо на тата два роки

“З ним не повернулися 39 побратимів”: інтерв’ю з дружиною зниклого безвісти захисника з Черкащини

Чоловік Людмили, Володимир, із села Чорнобай, вже два роки вважається зниклим безвісти. Його зв’язок із родиною обірвався після того, як їхній батальйон перекинули під Бахмут. У цей складний час Людмила продовжує надіятися, бере участь в акціях та допомагає Збройним Силам України. А їхня донька мріє показати свої нагороди татові, розповідає Людмила Шемель.

Володимира призвали на службу 14 грудня 2022 року. Він служив у 67-й окремій механізованій бригаді. Після перебування в Куп’янську його батальйон направили під Бахмут, де зародилися їхні найважчі випробування, і саме там Володимир зник. Востаннє з ним зв’язувалися 26 лютого 2023 року, після чого для Людмили настала невизначеність. На жаль, з його підрозділу з бою не повернулися 39 побратимів. Попри всі зусилля, Людмила не отримала жодної інформації ні від військової частини, ні від координаційного штабу.

“Це надзвичайно важко”, – ділиться вона. “Коли я народила дочку, то дуже швидко повернулася до роботи, і вона з татом провела багато часу. Ми підтримуємо одна одну й намагаємося вірити, що тато живий, що ми його обов’язково дочекаємося”. Їхня донька Анастасія займається вокалом, і це була мрія Володимира – щоб вона здобула перше місце на конкурсі. Вона вже отримувала медалі за друге та третє місця, а недавно випробувала свої сили на конкурсі і зрештою здійснила татову мрію, отримавши заповітне перше місце. Всі свої нагороди дівчинка присвячує татові.

Людмила й Анастасія щонеділі виїжджають до Черкас, щоб взяти участь в акціях, що підтримують армію та допомагають іншим родинам, які переживають схожі втрати. Їхня спільна мета – зберегти пам’ять про тих, хто бореться за мир і за майбутнє України, а також продовжувати боротьбу за свого чоловіка та батька, який, як вони сподіваються, одного дня повернеться додому.